Народився в сім'ї селян-хліборобів. Навчався в Луцькій (1911—1913) і Катеринославській гімназіях (1914—1917), по закінченні останньої навчався в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та на історико-філологічному факультеті в Кам'янець-Подільському державному українському університеті.
Член УПСР з 1919 року. 1918 року очолив Боромельський волосний земельний комітет, працював у газеті «Народная воля» і секретарем журналу «Шлях», з 1919 року — секретарем газети «Республіканець» у Катеринославі. Брав участь у повстанні Директорії, був інтернований, редагував у Кам'янці-Подільському студентський журнал «Нова думка» (1920). 1920 року повернувся до Києва, співпрацював у газеті «Більшовик». Наступного 1921 року перебрався до Харкова, працював у різних літературних часописах.
У листопаді 1934 року заарештований органами ГПУ. 27-28 березня 1935 виїзна сесія Військової колеґії Верховного Суду СРСР засудила Поліщука на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував на Соловках, 9 жовтня 1937 року йому було винесено смертний вирок.
Твори
Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила (Ліро-поема). — Катеринослав, 1919.
На полях. Батькові і матері. — Київ, 1920.
Соняшна міць. Поезії 1920 року. — Київ, 1920.
Чотири мініятюри. — Київ, 1920.
Вибухи сили. Поезії 1921 року. — Київ-Катеринослав, 1921.
Як писати вірші (Практичні поради для початку). — Харків, 1921.
Дума про Бармашиху. — Харків, 1922; 2-ге вид. — Київ, 1931.
Книга повстань. Поезії 1919—1921 років. — Харків, 1922.
Ленін. — Харків, 1922; 2-ге вид. — Харків, 1923; рос. пер. — Харьков, 1923.
Ярина Курнатовська (Ритмований роман). — Харків, 1922.
Адигейський співець. — Харків, 1923; рос. пер. «Адыгейский певец» — Харків, 1928; білор. пер. «Адыгейскі пясьняр» — Менск, 1929.
Капітан Шредер. — Харків, 1923.
Радіо в житах. Поезії. 1922—1923. — Харків, 1923.
Дівчина. — Харків, 1924; 2-ге вид. — Харків, 1925.
Жмуток червоного. Збірка поезій 1923—1924 рр. — Харків, 1924.
Сміло в ногу. — Харків, 1924
Громохкий слід. Поезії. 1922—1924. — Харків, 1925.
Европа на вулкані. — Харків, 1925.
15 поем. 1921—1924. — Харків, 1925.
Роскол Европи. Художньо-соціальні та побутові нариси. — Харків, 1925.
Червоний поток. Роман. 1924—1925. — Харків, 1926.
Літературний авангард. Перспективи розвитку української культури, полемика і теорія поезії. — Харків, 1926.
Бездрик Кумедник та Комашка Горупашка. — Харків, 1926.
Геніальні кристали. — Київ, 1927.
Металевий тембр. Поезії індустріальної доби. — Харків, 1927.
Остання війна. Збірка військових поезій. — Харків, 1927.
Пульс епохи. Конструктивний динамізм, чи войовниче назадництво. — Харків, 1927.
Козуб ягід. Оповідання, афоризми, бризки мислі й творчості, стежки думок і алегорії людини, яку життя приперчило. — Харків, 1927.
Господаримо. — Харків, 1928.
Григорій Сковорода. Біографічно-ліричний роман з перемінного болісного та веселого життя українського мандрівного філософа. — Харків, 1929.
Електричні заграви. Найновіші поезії. — Харків, 1929.
Книга повстань. Вид. 2-е, доп. Т. 1. Ч. 1. Поезії 1917—1921 років. — Харків, 1929.
Зеніт людини. — Харків, 1930.
Прометей і людство. Оновлена легенда. — Харків, 1930.
Роден і Роза. — Харків, 1930.
Мудрий слон. — Харків, 1930.
Рейд у Скандинавію. — Харків, 1931.
Повість металу й вугілля. Книжка про Донбас. — Харків, 1931.
Пригода. Поема для дітей. — Одеса, 1931.
Зелений шкідник. — Харків, 1933.
Шпаченя. — Харків, 1933.
Що їх врятувало. Книга для дітей. — Харків, 1933.
