На базі Рудківської ПШБ відбулась зустріч з письменником Миколою Руцьким. На зустрічі були присутні начальник відділу культури та туризму Катерняк Н. М., бібліотекарі центральної районної бібліотеки та бібліотек району, директор Рудківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гончарук Л.О. та Рудківський сільський голова Погорілий В.А.

 Розпочалася зустріч з виступу директора школи Гончарук Л.О., яка представила презентацію про життєвий і творчий шлях Миколи Руцького.

Народився письменник 28 березня 1961 року у селі Ільпибоки. Його батько Микола “Довбуш” Руцький був господарчим УПА в селі Ільпибоки. Закінчив Рудківську восьмирічну школу у 1976 році, потім Демидівську середню школу у 1978 році. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Працював учителем, науковим співробітником Острозького державного історико-культурного заповідника, журналістом, заступником редактора міської газети “Нетішинський вісник”. З 1996 р. – режисер телекомпанії “Руна”. З 2002 року – на різних посадах у виконавчому комітеті Нетішинської міської ради. Він є одним із засновників осередків Народного Руху України і Української Гельсинської Спілки у місті Нетішин та Славутському районі. Займає посаду голови Нетішинської міської організації Української Народної Партії. Обирався депутатом Нетішинської міської і Хмельницької обласних рад.

Микола Руцький – один з ініціаторів проведення першого мітингу у Нетішині із використанням національної символіки, учасник “Живого ланцюга” на День Злуки 20 січня 1990 року, активний учасник мітингу у Нетішині проти заколоту ГКЧП
21 серпня 1991 року.

У вересні 2009 року з нагоди 20-ї річниці утворення Народного Руху України отримав Подяку Президента України Віктора Ющенка “За особистий внесок у боротьбу за незалежність України, відстоювання ідеалів свободи та демократії”.

У 2011 році нагороджений Відзнакою Спілки офіцерів України – медаллю «20 років спілці офіцерів України».

У своєму виступі письменник розповів про свій творчий доробок, про основні мотиви поетичних творів, серед яких вірші, присвячені світлій пам’яті Василя Стуса, боротьба за незалежність України, інтимна лірика.

Добірки його віршів та оповідання друкувалися у газетах “Энергостроитель”, “Трудівник Полісся”, “Корчагінець”, “Радянське Поділля”, “Нетішинський вісник”, літературно-мистецькому журналі «Погорина» та багатьох інших.

Були видані його такі книги: Документальна повість «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» (1994), Історична повість «Вони виборювали волю України» (2009), Куди ідеш» (поезія, 1990) , «Музика одинокого серця» (поезія і проза, 1992)

Зустріч продовжили в Сафатовій долині – долині смерті і нелюдських мук. Квіти до Хреста поклала начальник відділу культури та туризму Катерняк Н.М., хвилиною мовчання вшанували невинно убієнних односельців.

 Довго мовчав цей страшний клаптик землі. Мовчали глибокі холодні криниці людського горя і сліз. Мовчали всі, бо такий був час. Але героїчна боротьба і трагічна новітня історія українського народу зберегла гіркі свідчення про події тих років, коли під личиною бандерівців енкаведисти катували і знищували невинне населення.