Войнарович (Лимич) Анна Андріївна народилася 23 листопада 1954 року в місті Здолбунів на Рівненщині. Закінчила Рівненське професійно-технічне торгово-кулінарне училище, філологічний факультет Рівненського педінституту. Працювала кондитером, вчителювала, була редактором радіомовлення на заводі „Рівнесільмаш”, редактором газет „Голос Волині”, „Слово і час”. Нині – на творчій роботі. З 2007 року друкується під прізвищем Лимич.

Окремими виданнями вийшли збірки поезій „Едемський сад” (1992), „Світло для тебе” (1995), „Осіння кава” (2000), „Небесная беседа” (2004), „Воскресіння” (2004), книжки віршів для дітей „Жили-були ліньки” (1993), „Мишенята” (1999).

Член Національної спілки письменників України. Учасниця наради молодих літераторів у Піцунді, Симоненківського збору молодих літераторів у Києві.

Твори для дітей

Анна Лимич. Абетка: Віршована книжка-розмальовка для дітей дошк. та молод. шк. віку / А. Лимич. – Рівне: Овід, 2007. – 36 с.

Войнарович А. Жили-були ліньки: Вірші. – Рівне: Азалія, 1993. – 16 с.

Войнарович А. Мишенята: Вірші; худож. О. М. Мельничук. – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 1999.ж – 32 с.

Войнарович А. Під Мухомором: Вірші для дітей дошк. та мол. шк. віку . – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 2008. – 30 с.: іл.

Гуля Сергій Іларіонович народився у с. Мухарів Славутського району, Хмельницької обл. Середню школу закінчив у Киликієві. Деякий час працював на різних роботах у місцевому колгоспі, потім на шахті у м. Сніжному на Донбасі. У 1964 році закінчив Харківську політехніку і був направлений на одне з оборонних підприємств Сибіру. Там почав писати прозу, друкувався в місцевих періодичних виданнях, у Красноярському книжковому видавництві. Окремою книжкою видав повість про дитинство „Яблоневый цвет”.

З 1982 року проживає в Україні у м. Рівному. Друкував прозові твори у місцевій пресі, а також у журналі „Дзвін” та „Літературній Україні”, у болгарському тижневику „Ведрина”. Оприлюднив книжки прози: „У село до матері”, „Лутова вишня”, „За стіною прозорою”, „На вістрі ножа”, „Духовності острів”. Виступає в пресі як критик і публіцист. Член Національної спілки письменників України з 17 жовтня 2002 року.

У 2007 році Сергій Гуля видав збірку повістей та оповідань для дітей молодшого шкільного віку „Комусь живому”.

Твори для дітей

Гуля С. Комусь живому: Повість, оповідання / С. Гуля. – Рівне: Овід, 2007. – 177 с.

Демчук Роман Степанович народився 11 січня 1947 року в с. Балинці Снятинського району на Покутті, що на Івано-Франківщині і зараз проживає на Рівненщині у смт. Зарічне. Більшість читачів знає його як автора книг сатири і гумору для дорослих: „Катастрофа” (2001 р.), „Книжка із сумним фіналом” (2002 р.), „Шило у мішку з бляхи” (2003 р.). Цього разу гуморист виступає як автор книжечки „Де раки зимують” (2005 р.), розрахованої на дошкільників та дітей молодшого шкільного віку. Твори збірки об’єднані в три тематичні цикли: „Змалку думай про освіту – вчись пізнать хоч трішки світу”, „Пригоди ці про дошкільнят – дотепних і смішних малят”, „Окремі проколи сучасної школи”. Тематика гумористичних оповідок цієї збірки побудована автором на основі буденних подій, на знанні специфічних деталей із життя рослин і тварин. У 2010 р. Роман Демчук став переможцем обласного конкурсу "Краща книга Рівненщини" у номінації "Видання для дітей" за збірку дитячих віршів "Дружня рідня".

Твори для дітей 

Демчук Р. Країна Казкомрій: для юних шанувальників дивовижних історій/ Р.Демчук. – Рівне: видавець О.Зень, 2011. – 60 с. 

Демчук, Р. Казки дідуся Романа: для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. - 2-ге вид., стереотип./ Р.С. Демчук. - Рівне 2011. - 72с.

Демчук Р. Мур-ням-ням: для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку

Петро Вікторович Катеринич. Народився 31 жовтня 1993р. У 2011 році закінчив Любиковицьку ЗОШ І-ІІІ ст. Сарненського району Рівненської обл. Нині - студент факультету журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Автор 4 книг: ліричних та патріотичних поезій - "Ранок", творів для дітей "Черевички", казки-повісті "У Країні Білих Дзвіночків" та „Квакослухання”. Володар премії Кабінету Міністрів за визначні досягнення молоді в розбудові України(2010 р.), наймолодший в Україні член Національної спілки журналістів , автор більше 300 публікацій. Громадський кореспондент Всеукраїнської газети "Молодь України", обласної "Вільне слово", районної "Сарненські новини". Дописувач обласних газет "Літопис Заходу", "Рівненська газета", "Провінційка", "Вісті Рівненщини" та ін. Переможець та лауреат численних обласних та всеукраїнських літературних, мистецьких, читацьких та мовознавчих конкурсів.

Твори для дітей

Катеринич П. Черевички: вірші; книжка-розмальовка / Петро Катеринич; худож. І.Нагорна. – Рівне: Азалія, 2008. – 25 с.: ілюстр.

Кривий Микола Васильович  Народився на Буковині. Там закі border=UK /нчив середню школу. Рано почав писати і друкувати свої літературні твори. Згодом, здобув фах журналіста у Львівському університеті ім. Івана Франка. Працював у різних засобах масової інформації рідного краю. З сімдесятих років минулого століття живе й працює на Рівненщині. Займав ключові посади в недержавних телекомпаніях "10-ий канал" та "Сфера ТВ" міста Рівного. Веде майже двадцять років авторськутелевізійну програму "Зблизька". Його гостями були відомі політики, громадські діячі, письменники, художники, артисти, інші знамениті люди регіону та держави. Написав і видрукував 13 літературно- художніх книг для дітей, молоді та дорослих. Серед них ‑ "Лінька одужала", "Біля чужої криниці", "Кумедне дитя", "Хто вкрав Місяць?", "Шафа для жирафа", "Недопите вино","Зарубки на серці" та інші. Створив чимало телевізійних фільмів та програм. Заслужений журналіст України. Член Національної спілки журналістів України.

Твори для дітей:

Кривий Микола Добрий дятел: казка для дітей дошк. віку / Микола Кривий; худож. О. Карнова. – Рівне: Видавництво Олега Зеня, 2008. – 14 с.: ілюстр.

Кривий Микола Лінька одужала: оповідання / Микола Кривий; худож. І.Нагорна. – Рівне: Азалія, 2005. – 26 с.: ілюстр.

Кривий Микола Метелик і павук: казка для дітей дошк. віку / Микола Кривий; худож. О.Карнова. – Рівне: Видавництво Олега Зеня, 2008. – 12 с.: ілюстр.

Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович  Народився 2 травня 1942 року в селі Кричильськ Сарненського району на Рівненщині, в сім’ї селянина – відомого в селі гумориста. У 1960 р. закінчив середню школу, працював у Казахстані, згодом навчався на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки, який закінчив у 1968 р. Жив і вчителював у рідному селі. Помер 26 квітня 2007 року.

Цей серйозний чоловік міг не тільки жартувати, але ще й насмішити всіх нас. Його ім’я відоме дітям не лише на Рівненщині, а й у всій Україні. Його гуморески були надруковані в таких виданнях, як „Перець”, „Прапор, „Донбас, „Київ”, „Малятко”, „Барвінок” та ін. Перші вірші опублікував у 1959 році в сарненській районній газеті.

Окремими виданнями вийшли книги віршованих та прозових творів „Як горобчик рахував” (1989), „Горобці про літо мріють” (1990), „Дівонька – круглая голівонька” (1991), „Чого мовчала мишка” (1991), „Тридцять три сороки” (1992), „Гумористичне намисто” (1992), „Ті самі гості в ту саму хату” (1993), „Кіт чекає на обід” (1993), „Кричильські усмішки” (1994), „Цирк на дроті” (1995), „На веселій ноті” (1998), „Ковтьвертована валюта” (2002), „Із веселого коша Леоніда Куліша” (2002), „Хоробрий бобрик” (2002), „Багатий зайчик” (2003), „Операція ”Гарбуз” (2003), „В гості ящірка ходила” (2003), „Потіха з Кулішевого міха” (2003) та інші. Леонід Куліш-Зіньків – лауреат премії ім. Володимира Кобилянського, дипломант Всеукраїнського конкурсу „Байка-2001”.

Твори для дітей

Л. Куліш-Зіньків. Колискова від матусі: Вірші. – Рівне: Овід, 2007. – 40 с.

Пшенична Любов Антонівна  Народилася 29 червня 1955 року в селі Закриниччя Баранівського району Житомирської області в сім’ї колгоспника. закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. працювала у Каноницькій середній школі Володимирецького району. з 1980 р. – вихователька Мирогощанського дитсадка Дубенського району. відмінник народної освіти.  Викладала історію світової культури і образотворче мистецтво у Дубенському педколеджі. Голова Дубенської регіональної письменницької організації.

Свою літературну діяльність розпочала ще в шкільні роки. Перший її вірш був присвячений Т. Г. Шевченку. Зараз є автором більше двох тисяч друкованих творів.

Любов Пшенична є членом Національної спілки письменників України. Лауреат літературної премії ім. Валер’яна Поліщука. Автор книг „Чорногузики” (1988), „День народження сопілки” (1990), „Весела абетка” (1991, 1993), „Боря з Мухоморії та його друзі” (1991), „Дитейка” (1992), „Картопляна історія” (1992), „Сонна лічилка” (1992), „Босоніж по материнці” (1995), „Вогник на калині” (2001), „Любавин дзвін” (2003), „Дика лілея” (2005), „Калиновий дід” (2005), літературного портрета „Микола Жулинський” (2000).

Твори для дітей

Пшенична Л. Весела абетка: Скоромовки. – Дубно: Наш край, 1990. – 10 с.

Пшенична Л. Зайчикова читанка: вірші, загадки, жарти, небилиці, казки / Л. Пшенична. – Рівне: Овід, 2007. – 32 с.

Пшенична Л. Казка про зайчат. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 16 с.

 Сергій Порфирович Рачинець   Народився 1 січня 1948 року в с. Іваннє, Дубенського району на Рівненщині в селянській родині. Дуже рано померла мати. Закінчив СПТУ, працював трактористом. Любов до літератури покликала його до Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка. Він стає професійним журналістом, в різних часописах друкує свої вірші. Його вабить журналістика, тому почав співпрацювати з дубенською райгазетою, а згодом влився в її колектив. Потім - п`ятнадцять років праці на посаді редактора дубенського радіо, робота наукового співробітника краєзнавчого музею. Далі – перші збірки віршів «Запах вітру» та «Світлиця голосу».

В 1986 році Сергію Порфировичу довелося залишити улюблену роботу за станом здоров`я – його очі перестали бачити. Ця хвороба поволі прогресувала ще з дитячого віку. Тоді життя змусило його подивитися на світ іншими очима – очима безсмертної душі. З того часу його творчість присвячена Господу. З під його пера вийшли сотні віршів та прозових творів, видано десятки книг, його твори внесено до шкільних підручників.

Збірка дитячих віршів «Сонячна повінь» Сергія Рачинця – це своєрідний підручник з етики і моралі та духовного розвитку, адресований дошкільнятам, учням молодшого та шкільного віку, а також їхнім батькам та вчителям. Тут зібрані найкращі твори автора, в яких основним лейтмотивом є Віра, Доброта, Чистота помислів та дій, утвердження законів Справедливості та незміримої Божої Любові. Ілюстрована чудовими малюнками художниці Марини Шутурми

Проживає поет у м. Дубно на Рівненщині.

Твори для дітей:

Рачинець, Сергій. Сонячна повінь: вірші для дітей / С.Рачинець; худож. оформ. М.Шутурми. – Львів: Світ, 2009. – 164 с.:іл.

Солоневський Ростислав Тимофійович    Народився 25 квітня 1930 року в с. Вовковиї Демидівського району на Рівненщині в сім’ї хліборобів. Навчання в школі було перерване війною. Після закінчення семирічки у 1947 році вступив у Дубенське педучилище, з якого у 1950 за відмову поступати в комсомол був виключений. Вчителював у Хотинській школі Радивилівського району. Звільнившись в запас з армії у 1954 році був поновлений учнем Дубенського училища, яке наступного року закінчив з відзнакою. З 1957 року працював директором Клеванського районного Будинку школярів та юнацтва, вчителем середньої школи, одночасно навчався заочно у Рівненському педінституті. За фахом – вчитель математики й креслення. Педагогічній роботі віддав понад сорок років. Нині на пенсії.

Автор збірок гумору та сатири „Хто є хто?” (1991), „Мусить кричати” (1991), „Весела всячина” (1992), „Бувальщина навиворіт” (1992), „Я за голкою біжу” (1993), „Зуб за зуб” (1994), „Експонати” (1995), „Шаради”(1997), „Кажуть люди, кажуть” (1998), „Всяк по-своєму міркує” (2000), „Слолненькі витребеньки” (2002), „Хитрий внук” (2003), „Бійтесь Бога, приймаки!” (2003), „Вибрані твори”  (2004), „Знай наших” (2007) та ін. Ростислав солоневський є лауреатом літературної премії ім. Валер’яна Поліщука, просвітянської премії ім. Грицька Чубая.

Твори для дітей

Солоневський Р. Бійку горобці вчинили // Погорина. – Вип. 3. – Рівне, 1999. – С. 54-55.

Солоневський Р. Зметикуй і розкумекай: загадки, шаради/ Р.Солоневський. – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 2010. – 48 с. 

Солоневський Р. Знай наших: Гуморески / Р. Солоневський. – Рівне: ВАТ „Рівненська друкарня”, 2007. – 60 с.

 

Степанюк Михайло Іванович Народився 22 січня 1942 року в с. Жильжа Костопільського району Рівненської області. Дитинство і юність пройшли в мальовничому селі Бровники Рівненського району. Навчався в Бронницькій загальноосвітній школі та Рівненському музичному училищі, з відзнакою закінчив Дубенський сільськогосподарський технікум (нині Мирогощанський с/г коледж). Працював робітником, шофером, завідуючим клубом, головою виконкому Зорянської сільської ради, директором будівництва склотарного заводу, генеральним директором спільного українсько-канадського підприємства „Консюмерс-скло-Зоря, Україна”, нині – заступник ген.директора цього ж підприємства.

Вірші почав писати ще коли служив у групі радянських військ в Німеччині, друкувався  в армійських газетах. Автор трьох поетичних збірок „Я намагаюся збагнути...” (1998), „Що відсміюся – то відплачу” (2000), „...Бо ми того варті !” (2001). У 2002 році вийшли нова твори для дітей молодшого та середнього шкільного віку – поема „Грабівський вал” та поема-легенда „Свята Ганна”.

Твори для дітей

Степанюк М. Свята Ганна: Поема-легенда. – Рівне: Азалія. 2002. – 27 с.

Шморгун Євген Іванович  Народився 15 квітня 1940 року в селі Новожуків (нині - Іскра) Рівненського району Рівненської області. Навчався в Новожуківській початковій, Пересопницькій семирічній та Білівській середній школах, Дубенському медичному училищі, Рівненському педагогічному інституті. Працював їздовим у колгоспі, фельдшером, служив три роки в армії, співробітничав у газетах, керував обласним літературним об’єднанням. З 1984 року він – член Спілки письменників України. Тривалий час очолював обласну організацію Національної спілки письменників України. Нині керує видавництвом "Азалія".

 Друкуватися почав у 1958 році. Окремими виданнями вийшли книжки „Що шукала білочка” (1978), „Зелені сусіди” (1978), „Дивосил-зілля” (1980), „Що сказав би той хлопчик” (1981), „Де ночує туман” (1984), „Вогник-цвіт” (1989), „Ключ-трава” (1990) , „Мова зела” (1999), „Рослинничок” (2000), „Тиха радість” (2003) та інші. Твори перекладалися білоруською, болгарською, киргизькою, російською, тувинською та іншими мовами. Ряд із них включено в підручники для школярів.

Лауреат літературних премій ім. Валер’яна Поліщука (1984), ім. Володимира Кобилянського (1997), ім. Лесі Українки (2000).

Твори для дітей

Шморгун Є. Грибовий хоровод: вірші / Є.Шморгун. – Рівне: ПП Лапсюк, 2011. – 28 с.