КЗ "Центральна бібліотека" Демидівської селищної ради
|
Меню сайту
Ми в соцмережах
Рудківська ПШБ-філія
Вербенська ПШБ-філія Вовковиївська ПШБ-філія Глибокодолинська ПШБ-філія Княгининська ПШБ-філія Пляшевська ПШБ-філія Рогізненська ПШБ-філія Рудківська ПШБ-філія Хрінницька ПШБ-філія
Рогізненська ПШБ-філія Рудківська ПШБ-філія
Опитування
Статистика
|
Повір у себеКазмірук Тетяна Петрівна
Народилася Тетяна Петрівна у селі Калинівка, у знаній сім’ї Петра та Аполінарії Казміруків. Згодом разом із батьками переїхала жити до Демидівки. Після закінчення Демидівської школи, дівчина вступила до Одеського державного педагогічного інституту на художньо – графічний факультет. Що вступ, що навчання давалися нелегко. Та все це Тетяна Петрівна витримала гідно, була серед кращих студентів вузу. Після закінчення інституту довгий час жила в Одесі, працювала в одній із шкіл під Одесою, в інституті імені Мєчнікова, в Академії архітектури. Викладала улюблену художню справу. Вийшла заміж, народила двох синів, життя йшло своєю чергою. До зрілого віку жінка була повністю здоровою, а 11 років тому, приголомшливий діагноз - рак, перевернув усе її життя, змінив пріоритети, приніс інвалідність, проте не зміг зламати її міцного внутрішнього стержня. У своїй боротьбі з хворобою, пані Тетяна знайшла відраду, вона пише вірші, що сповнені життєвим досвідом, філософською мудрістю, простотою та добром.
Ільчук Вікторія Вікторівна Ільчук Вікторія Вікторівна народилася 26 квітня 1979 року в с.Княгинин що на Демидівщині. Працює в Княгининській ЗОШ І-ІІІ ст. вчителем індивідуального навчання, та веде гурток «Рукоділля». Виховує у своїх вихованців любов до прекрасного. Коли захворіла і отримала інвалідність ІІІ групи почала займатись бісероплетінням. Часто відвідує бібліотеку де знаходить за допомогою комп’ютерів в мережі Інтернет, нові задуми для свого захоплення роботи з бісером та вишивки. Незважаючи на проблеми із здоров’ям Вікторія цікава, весела, життєрадісна людина, повна енергії та сили духу. Бере активну участь з своїми виробами у районних конкурсах, виставляє свої роботи на різних святах, які проводяться у селі та школі. Бак Оля Бак Оля - учениця Боремельського НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів- колегіум». В цьому році закінчила 6 клас. З народження дівчинка потерпає від тяжкої недуги - поліомієліту, перенесла вже три операції на ніжці. Оля накульгує. Двічі на рік дівчинка потребує стаціонарного лікування.
Оля навчається на «7» і «8» балів. Любить співати, хоча як вона каже, це в неї ще виходить не найкраще. А ще багато читає. Любов до книги в дівчинки розвинулася відтоді, коли була прикута до ліжка. Книга допомагала їй подорожувати, мріяти , долати труднощі. Найбільше любить читати вірші і поеми Т.Шевченка, Лесі Українки, їй подобається задушевна мова, простота і щирість їхніх творів. Олечка і сама пробує віршувати.
Нехай весна все сонячною буде,
Тоді її нескоро хто забуде!
Вже на порозі Восьме березня –
Це свято всіх жінок,
Восьме березня - це свято мами й бабці! Подарую вишитий я рідним рушничок, Побажаю їм здоров'я, радощів і щастя!
Дитина виховується в неповній багатодітній сім'ї. Старший брат Владислав закінчив 10 клас. Він є переможцем II етапу конкурсу знавців рідної мови імені П. Яцика, олімпіади з історії. Сестричці Саші ще немає року. Мама Оксана привчає дітей до праці, дає лад нехитрому домашньому господарству.
Оля дуже щира і співчутлива, досить самостійна і хазяйновита дівчинка. Її люблять у класі, поважають, прислухаються до Олиних порад. Дівчинка часто посміхається, випромінює радість, цінує кожну мить щастя - цього навчила її нелегка доля.
Людмила Тимощук
 Ці життєдайні, мужні слова Лесі Українки є для мене, Тимощук Людмили Арсентівни, 1959 року народження, жительки села Княгинин Демидівського району, особливо близькі, рідні, варті для наслідування. Вже шостий рік поспіль я є інвалідом ІІ групи: захворювання суглобів, ходжу на милицях. Я приречена на довічне ув’язнення своєю інвалідністю. Це було важко усвідомити у 47 років. Перенесла депресію, розпач, розгубленість, розчарування в людях, власне безсилля та невпевненість у за вчорашньому дні.
Нелегкий період прийшов у моє раніше енергійне життя. Однак прийшло й розуміння того, що лише сама людина може зробити свою долю успішною, бо інвалідність – це життя в нових, раніше незнаних умовах. Святе Євангеліє вчить нас, що духовні хвороби є набагато жахливішими, ніж хвороби тілесні. Прийшло до мене переосмислення життя і найголовніше – я стала дорожити життям як великий даром Божим, цінувати кожну його мить, кожну хвилину, щоб очистити свою душу від духовних хвороб та прикрасити милосердям. Мені вдалося подолати розпач і зневіру, і я безмежно вдячна Всевишньому за щедрий подарунок – подарунок життя! Я щаслива!
Я щаслива, бо народилась на світ у хорошій сім’ї, де тато і мама були віруючими людьми, прожили своє життя нелегко, але чесно й світло.
Я щаслива, бо закінчила школу, здобула освіту і 10 років працювала вихователем дитячого садочка – віддаючи тепло, знання і вміння дітям. Вдячна долі, що звела мене з прекрасними людьми – це колектив дитячого садка смт. Демидівка та с. Княгинин, де ще 7 років тому працювала завідувачкою.
Я щаслива, що вийшла заміж,кохала, що у мене є прекрасні діти – Наталя і Коля, онуки – Вітя, Олеся, Януся. Я щаслива, що у мене є хороші, справжні друзі, які допомагають морально, матеріально і фізично.
Я щаслива, тому що хочу працювати і працюю в своєму квітнику, створюючи живу красу, яка милує очі хороших людей, а мені дає насолоду і задоволення.
Я щаслива, що хочу і можу «крізь сльози, серед лиха співати пісні…», адже я так люблю співати, бо цей чарівний дар передали мені мої дорогі батьки.
Я щаслива, тому що з надією таки сподіваюсь на успішність операції із заміни суглобів, тому що ходити хочу, жити хочу, адже життя – це найцінніший скарб на землі! Геть, думи сумні!....
Щербатюк Микола Олександрович
Микола Олександрович Щербатюк народився 3 січня 1955 року в с. Підбрусень Млинівського району Рівненської області. Інвалід з дитинства (ДЦП-ІІ). В 1984 році закінчив Уманську Республіканську школу ревізорів. Пізніше навчався на факультеті журналістики Львівського університету (заочне відділення).
Почав писати вірші ще в юнацькому віці. Зараз випробовує себе в області прози. Друкувався неодноразово в районній та обласній періодиці, в таких, як газети «Гомін» і «Вісник Демидівщини», дубенський часопис «Скриня», обласних тижневиках «Вісник і К0», «Вільне Слово» і «Сім Днів». Його твори публікувалися у інформаційному віснику «Інва.net». Відмічений дипломом учасника Першого Всеукраїнського конкурсу творчості «Моя Мрія» (2007). У 2008 р. видав першу збірку «Голос чужої сльози». Також є постійним читачем Демидівської ЦРБ, яку досить часто відвідує, цікавиться новими книгами, життям бібліотеки.
Тетяна Данилівна Горобець
Тетяна Данилівна Горобець народилася 5 вересня 1961 року в селі Лішня Демидіського району. Інвалід дитинства ІІ групи . Ця жінка має твердий і мужній характер та разом з цим ніжне, материнське серце. Де треба плакати вона сміється. Люди кажуть, що не має вона щастя, бо в дитинстві часто хворіла, не закінчувала університетів. Але Тетяна, вважає себе щасливою жінкою, бо виростила дочку і сина, дала їм освіту, ділиться з ними своїми радощами і тривогами. Хоч особисте життя не склалося, зате має щастя в дітях. В школі була активісткою, приймала участь в художній самодіяльності, була редактором шкільної газети, малювала, займалась різьбою по дереву. Закінчила музичну школу, мріяла стати педагогом. Та мрії не стали реальністю. Два рази вступала у педагогічні вузи та не проходила за конкурсом. Потім було заміжжя. Коли з’явились діти, годі було думати про навчання. Вона віддала всю себе дітям, сім’ї. У всьому допомагала їй мама. Вона й навчила Таню вишивати, в’язати. Вся їхня квартира цвіте вишиванками. І хоч чоловік зрадив її, залишивши з двома малими дітьми, Таня не впала у відчай. Стала у пригоді мамина рукодільна наука. Вона приймала замовлення від людей то вишити , то вив’язати і так заробляла на прожиття. Батько помер, допомоги не було від кого чекати. Та доля звела її з чоловіком, який став її дітям батьком. Він був педагогом, розумний, доброзичливий, любив дітей, а вони його називали татом. Та раптова смерть обірвала його життя.
|
Наша адреса
35200, Україна, Рівненська обл., смт Демидівка, вул. Б. Хмельницького, 12, тел: (03637) 6-11-94 E-mail: bibdem@meta.ua МИ ПРАЦЮЄМО: 9:00-18:15 год. П’ятниця: 9:00 – 17:00 год. Вихідний день: субота Вільний доступ
До послуг відвідувачів нашої бібліотеки зона вільного wi-fi Що читати влітку?
 Книги-ювіляри 2019
Періодичні видання
 
|
||||||||||
