Пятница, 20.09.2019, 01:02
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

КЗ "Центральна бібліотека" Демидівської селищної ради

 

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

 

Меню сайту
Опитування
Як Ви дізнались про офіційний сайт бібліотеки?
Всього відповідей: 7
Статистика
Форма входу

Українські народні

Ігри

ГУСИ

Діти вибирають з-поміж себе двох - матку і вовка. Матка жене всіх останніх учасників, своїх дітей, у поле, а потім, усівшись на певній віддалі, за лінією, яка називається городом, кличе своїх дітей:

- Гуси, додому! 
- Задля чого? 
- Вовк за горою, 
- Що він робить? 
- Гуси скубе. 
- Які? 
- Сірі! Сірі!
Гуси волохаті,
Тікайте прямо до моєї хати!

Гуси біжать в город, а вовк перебігає їм , дорогу і намагається кого-небудь зловити.
Коли вовк зловить за лінією, то його гуси , б'ють крилами, і пійманого за лінією гусеняти він не бере до себе; пійманих же на шляху ДО городу забирає і садовить їх усіх разом.
Гра продовжується доти, поки вовк не переловить усіх гусей.

Зайчик

Діти стають у коло, беруться за руки, а між ними - "зайчик" (обов'язково хлопчик). Діти ходять і співають:

Городили зайчика 
Тинком, льонком, 
Та нікуди зайчику 
Та не вискочити. 
Та не виплигнути. 
А в нас ворота 
Позамикані, 
Жовтим піском 
Та нікуди зайчику 
Позасипані!

При цьому "зайчик" починає бігати, щоб де-небудь вискочити, а діти стають щільніше, щоб не пропустити. Коли вже "зайчик" якось вискочить, ТОДІ ВСІ ДІТИ ЙОГО ЛОВЛЯТЬ.
Хто піймає - сам стає "зайчиком". Якщо піймає дівчинка, то заміняють хлопчиком, бо за правилами гри дівчинка не може бути "зайчиком".

КВОЧКА

У цю гру діти люблять грати найбільше - напровесні, коли вперше випускають квочку з курчатами надвір. Забивають в землю кілочок, прив'язують мотузок, до кілочка; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузка, під приспів:
Ходить квочка
Коло кілочка,
Водить діток,
Дрібних квіток. 
Діти - квіти: "Квок",- ходить кружка. 
Після слів: "Діти-квіти: "Квок" - усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.

Кіт і миша

Дітлахи беруться за руки й стають у коло ("танок"), а двоє: "кіт" (хлопець) і "миша" (дівчина) - усередині. Коли "танок" піднімає руки вгору, "миша" тікає від "кота". А коли "кіт" намагається проскочити за "мишею" - руки опускають.


А до нори, миша, до нори. 
А до золотої комори. 
Мишка у нірку, 
А котик за ніжку. 
- Ходи сюди - 
А що ж то за мишка - 
Не втече:
А що ж то за котик, 
Не дожене. 
Мишка у нірку, 
А котик за ніжку;
- Ходи сюди, ходи сюди.
Якщо "котові" вдається спіймати "мишку", - міняються ролями.

СОНЕЧКО

Учні зібралися на галявині і, виглядаючи із-за хмари сонечко, яке принесе їм весну-красну, співають:

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко, 
На весняні квіточки,
На веселі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

Дівчинка-сонечко прокидається, піднімає руки - з пальчиками-промінчиками догори, сміється, і біжить до дітей, які починають співати веснянки.

Ой є в лузі калина,
Ой є в лузі калина. 
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики калина.
Там стояла дівчина...
Цвіт калини ламала...
Та в пучечки в'язала...

Учні танцюють у колі, імітуючи рухи, як дівчина ламає калину, в'яже її в пучечки, плете з них віночок.

ОГІРОЧКИ

Діти беруться за руки, витягуються в одну лінію. Передні завертаються до задніх, ніби в'ються. Двоє останніх піднімають вгору руки, а всі проходять попід руками, співаючи:

Ой вийтеся, огірочки,
Та в зелені пуп'яночки, 
Грай, жучку, грай,
Тут тобі край.
Ходить жучок по жучині, 
А жучина по деревині. 
Грай, жучку, грай, 
Тут тобі край.
Дайте, хлопці, околота*, 
Повезем жучка до болота.
Грай, жучку, грай, 
Тут тобі край. 
Жучок плаче у болоті. 
Дівки скачуть у золоті. 
Грай, жучку, грай, 
Тут тобі край. 
Чи ти, жучку, писка не маєш, 
Що ти, жучку, різко не граєш? 
Грай, жучку, грай, Тут тобі край.

*Околот, околіт - сніп житньої соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту.

 

ЛАСТІВКА

Дві дівчини беруться за руки і стають навпроти іншої пари, яка так само тримається за руки. Одна пара говорить:
- Печу, печу ластівки!
Інша питає:
- Нащо печеш? Лиха втечеш, лиха й піймаєш!..

Тоді пара дівчаток, що почала розмову, роз'єднує руки, і кожна біжить у протилежний бік. Інші двоє, кожна окремо, намагаються піймати перших, не давши їм з'єднатися. Якщо та пара, яка почала бігти першою, знову з'єднається, то їй припадає знову тікати, а другій парі - ловити. Якщо ж якусь з дівчаток, які почали гру, впіймають, то ця пара, що не збіглась, ловитиме, а інша - тікатиме.


Воробей (горобець)

Дiти утворюють коло, всерединi - воробей. Коло швидко рухається, всi спiвають, плескаючи в долонi.

Киш, киш, воробей,
Не клюй конопель.
Мої конопельки,
Дрiбнi, зелененькi,
У вiрчики в'ються,
Самi не беруться,
Братись не даються.

Воробей кидається на дiтей, якi утворили коло, вони розбiгаються. Той, кого воробей зловить, займає його мiсце, i гра починається знову.

ГОРОБЕЙКО

Дівчатка беруться за руки і співають:
А в горобейка 
Жінка маленька:
Сидить на кілочку
Пряде на сорочку.
Що виведе нитку -
Гороб'ю на свитку.
Остануться кінці -
Гороб'ю на штанці.
Остануться торочки -
Гороб'ю на сорочки.

Під час співу дві крайні дівчинки підіймають руки і пропускають попід ними всіх інших.

Куці-баба

У цю гру звичайно грають діти взимку у великій хаті. Одному з граючих зав'язують очі хусткою, ставлять на порозі і питають:

- Бабо, бабо! На чом стоїш?
- На глах-лободах
- А що ти їси?
- У мене каша на полиці.
- А мені ж даси?
- Чорта з'їси!

Тоді ударяють його рукою і всі тікають. Якщо "куці-баба" - когось упіймає - тому зав'язує очі. А якщо ні - продовжується гра.

- А чия-то, бабо, каша на полиці стоїть?
- Моя.
- А я виїм
- А я з києм!
- А я утечу.
- А я дожену.
- А я в ополонку.
- А я за головку.

І знов ударяють і розбігаються. Якщо "куці-баба" нікого не зловить, повертається на своє місце

- Бабо-бабо, чиє то поросятко по смітнику ходить?
- Моє.
- Коли ти його заколеш?
- Завтра.
- А мені ж даси?
- Чорта з'їси.

Якщо і цього разу "куці-баба" нікого не спіймає, завершують гру.

- Ти, бабо, сліпа?
- Сліпа, синочку, сліпа.
- Що ж тобі дать?
- Дай, синочку, борошенця на галушечки.

Хтось насипає "куці-бабі" у жменю піску абощо.

Наша адреса
35200, Україна,
Рівненська обл.,
смт Демидівка,
вул. Б. Хмельницького, 12,
тел: (03637) 6-11-94
E-mail: bibdem@meta.ua

МИ ПРАЦЮЄМО:
9:00-18:15 год.
П’ятниця: 9:00 – 17:00 год.
Вихідний день: субота
Вільний доступ
ві-фі

До послуг відвідувачів нашої бібліотеки зона вільного wi-fi

Що читати влітку?
Список літератури: Що читати влітку учням 5-11 класів
Книги-ювіляри 2019
Періодичні видання
Періодичні_видання











© 2019 розробник сайту КЗ "Центральна бібліотека" Демидівської селищної ради Рівненсьої області
Конструктор сайтів - uCoz