«…Великий боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертно ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…»

Дмитро Павличко

Пам’ять Бабиного Яру увійшла до світової історії як один із символів масових злодіянь нацистів проти людства під час Другої світової війни.

За три роки німецької окупації Києва Бабин Яр став колосальною за масштабами братською могилою понад ста тисяч людей.

Бабин Яр справедливо пов’язують з місцем масової страти єврейського населення України. Але, потрібно зазначити, що за свідченнями місцевих мешканців, в противотанковому рові, який був виритий влітку 41-го на території Бабиного Яру, були поховані також біля двадцяти тисяч військовополонених – командирів, бійців і політробітників Червоної Армії.

В лютому 42-го в Бабиному Яру були страчені і українські націоналісти, серед них була і поетеса Олена Теліга.

Бабин Яр був закритою темою в СРСР. Не одне десятиліття замовчувались факти страшної розправи нацистів над євреями. І тільки в 1976 році, коли возводився пам’ятник 100000 загиблим  в цій трагедії, люди почали дізнаватися про страшні речі.

29 вересня у публічно – шкільній бібліотеці  - філії  с. Вербень, для учнів 10 - 11 класу Вербенського ліцею  проведено  годину історичної пам’яті «Бабин Яр: символ вічної скорботи».