Меню сайту

Ми в соцмережах

Блоги

Рогізненська ПШБ-філія
Рудківська ПШБ-філія

Facebook

Центральна бібліотека
Вербенська ПШБ-філія
Вовковиївська ПШБ-філія
Глибокодолинська ПШБ-філія
Княгининська ПШБ-філія
Пляшевська ПШБ-філія
Рогізненська ПШБ-філія
Рудківська ПШБ-філія
Хрінницька ПШБ-філія

Goggle+

Центральна бібліотека
Рогізненська ПШБ-філія
Рудківська ПШБ-філія

Youtube

Центральна бібліотека

Twitter

Центральна бібліотека

Опитування

Статистика

Форма входу

Літератори

***

Жіноче щастя

Жіноче щастя! Ти буваєш

Солодке і гірке на смак.

Якщо смаку його не знаєш-

Життя прожите абияк.

Жіноче щастя- стежка в полі

У світ кохання і добра,

Це крила радості і долі,

Що мама в спадок нам дала.

Жіноче щастя- чисте небо

І спів пташиний у гаю.

Ні, срібла –злата нам не треба,

Щоб зберегти любов свою.

Жіноче щастя- крик дитини,

Яку під серцем носиш ти.

Тепло і затишок хатині

Ти, жінко, можеш принести.

Жіноче щастя- то кохання

У цвіті, в шелесті дібров.

То сміх дзвінкий дитини зрання

І вічна мамина любов.

Жіноче щастя- ніжні квіти,

Що квітнуть вранці під вікном.

То чуйні і хороші діти,

Як у пташини під крилом.

Жіноче щастя, як з коханим

Біда і радість- все навпіл.

І не страшна тоді нам старість

І літ сурова заметіль.

Жіноче щастя- тиха радість,

Коли хлібина на столі.

Жіноче щастя- біла заздрість,

Його б побільше на землі!

***

Блукала по світі чимало я літ,

Та доля вертала до рідної хати.

Бо тут назавжди залишився мій слід

Й чеканням на мене жила моя мати.

Прилечу я до неї, до ніг припаду,

Схилюсь на натруджені руки,

Повідаю радість свою і біду,

Не хочу я з вами розлуки.

Та життя, як ота бистрина,

Пролетіла весна , минулося літо.

На скроні й мої вже лягла сивина,

Вертаю до хати- нема кому стріти.

Часто серцю так гірко буває,

Я шукаю літа у дубовім гаю,

Не хочеться вірить, що роки минають,

Накуй ще зозуле, на долю мою.

Головач Надія Данилівна

Говорили мені

Говорили мені: ’’ Ти така молода.

Схаменись і покинь цю науку.

’’ А мене омивала живая вода,

І хтось міцно тримав мою руку.

Говорили мені: ’’ Світ красивий такий

І дороги багаті, широкі’’.

А у серці моїм чути голос другий,

Що давав мені мир і спокій.

Говорили мені: ’’Буде важко тобі

Йти по тернах то вниз, то вгору’’.

А мені усміхались небеса голубі,

Дух Святий укріпляв в цюю пору.

Говорили мені: ’’ Відречуться тебе

Твої друзі, батьки і діти’’,

Та втішало мене Боже слово святе,

А душа розквітала, мов квіти.

Умовляли мене їхні бідні серця:

’’Тебе стрінуть і бурі, і злива’’.

Але чула я шепіт свого Творця

І від цього була вже щаслива.

Для тебе

Для Тебе народилася на світ.

Для Тебе хочу це життя прожити.

У серці берегти Твій заповіт,

Тебе любити і Тобі служити.

І тішить серце світле майбуття,

Тобою подароване спасіння.

Ти є Дорога, Правда і Життя.

Ти є любов і світле Воскресіння.

Роки

О, роки- шалені коні,

Куди так спішити вам?

Ви любі моїм безсонню,

Ви милі моїм думкам.

О, роки- струмки бурхливі,

Спиніться хоча б на час.

Скажіть, ви були щасливі,

Коли я любила вас?

О, роки- вітри безжальні,

Спочили б хоча на мить.

Не будьте такі печальні,

Допоки любов горить.

Знову осінь!

Знову осінь, о, знову осінь,

Жовтим листям надії розносить.

Я шепчу- зупинися, досить.

А твій погляд- зустрічі просить.

Дні осінні, тепло і муки

Вже нівчому тебе не винують.

Мої очі, уста і руки

Сині краплі дощів цілують.

Знову осінь.О, знову осінь.

Обриває надії тужливо.

Знову погляд твій зустрічі просить.

А зустрітися- неможливо.

Тетяна Данилівна Горобець

Тобі

Ти вже не той і я не та,

Забрали пройдене літа.

Лиш самота, вона пуста,

Та ім'я ще живе в устах.

Ти вже не той і я не та,

Не повернеш назад літа,

Лиш в глибині душі моїй

Багато нездійснених мрій.

Ти вже не той і я не та,

З дерев вже листя опада,

В вікно поскукає зима,

Тебе нема, лиш самота.

Ти вже не той і я не та,

Ти десь один і я одна,

Мої уста, твої уста,

Хтось зігріва не ти, не я...

Ніна Василівна Парадюк

Долі

Сидить орел на дубі

Горлиця на тополі

І говорять вони

Які у них різні долі.

Орлова доля

Від бід охороняти

А горлиці доля

Пісні співати.

Заспівай мені горлице пісню

Щоб зворушила душу

Раді для кого я

Жити на світі мушу.

Микола Олександрович Щербатюк

***

Солодко серпень дрімав

У затінку спілого літа,

В своїх долонях тримав

Плодів уже із пів сита.

А у ситі іще був

Терпкий запах літа.

Це мені, щоб не забув,

Коли яблунька в саду

Буде осінню роздута.

Віталій Іванович Тарасюк

Сімейна

Чом, скажи, у тебе,

Ганю, Синці «висипали» зрання?

В цьому плані мені легше

Ніж вдовиці Прісці.

Я - сімейна.

І, найперше,

Муж на своєму місці.

Інна Анатоліївна Олійник

Акорди осені

Мінорні акорди осені

Летять у забуття щоранку.

Невимушені і непрошені

Блукають по моєму ґанку.

Заплачуть акорди осені

Сльозами молитви, відчаю.

Акорди забутої осені

У нас відгукнуться вічністю.

Віктор Васильович Степанюк

Тихо

Стукає біль в мою душу.

Відчиняю. Стоїть сивина... –

Я самотня прийшла, бо я мушу

Повідомить, що це не вина...

Це роки нашептали бажання,

На поспішній дорозі зійшлись

І домовились в тайнім проханні:

Почекай, зупинись, прихились...

Урочисто хай буде для тебе

В цей освячений час простоти...

Це ж від роду до роду потреба

Непогасною пам'ять нести!

Людмила Вадимівна Мулько

***

Вже ніч, та Муза не лишає.

У ній купатись я готова.

Нічого кращого немає

Як тайна святого слова.

1 2 3 4 5 6

Наша адреса

35200, Україна,
Рівненська обл.,
смт Демидівка,
вул. Б. Хмельницького, 12,
тел: (03637) 6-11-94
E-mail: bibdem@meta.ua

МИ ПРАЦЮЄМО:
9:00-18:15 год.
П’ятниця: 9:00 – 17:00 год.
Вихідний день: субота

Вільний доступ